Почалася історія будинків з брусу ще задовго до 10 століття – з напівземлянок, які навіть не мали вікон та димарів. З плином часу традиційне житло вдосконалилося, стало значно комфортнішим. Колодяна або ж рублена хата набула значного поширення в лісистій місцевості. Чим далі на південь – тим більшою розкішшю вважалася така оселя. У західних регіонах вона здобула добре відому назву – «колиба». Це слово сьогодні змушує битися серця туристів частіше, що робить брус таким популярним серед галицьких готельєрів.
Сучасні будівельники знають, як створити ідеальну споруду з бруса. Перш за все, варто подбати про обпилювання колод, які повинні набути форми округлого паралелепіпеда. Після доставки на ділянку збір зрубу починається. Водночас не забувають про утеплювач – часто ним слугує льон, що вкотре підтверджує екологічність способу. Після збору встановлюють покрівлю та долівку. Надалі залишається тільки кропітка праця над деталями: облаштування підлоги та стелі, установка вікон та дверей, тощо.
Такі, задавалося б, нехитрі методи здобули величезну популярність. Немає сумнівів у тому, що щасливі власники сучасних колиб мали цілий список аргументів «за» перш ніж підписати контракт з підрядником. До переваг будинків з бурсу належать:
- можливість проведення робіт за будь-якої погоди та в кожен сезон;
- мала вага конструкції;
- невибагливість до різновиду фундаменту;
- швидкі терміни будівництва;
- простота будівельного процесу;
- чудові термоізоляційні властивості;
- сприятливий для людського організму режим вологості;
- екологічність та естетичність.
Таким чином можна сміливо стверджувати, що дерев’яна архітектура – це той чарівний «лінк» між поколіннями українців: від наших предків, які використовували природні ресурси для облаштування житла до сучасників, котрі цінують свіч час, не витрачають грошей на вітер та дбають про довкілля.